ну що значить реабілітувати... я, якщо чесно, не зовсім розумію людей, які воліють читати лише позитив. на таких, до речі, будь-якими реабілітуючими чи нейтральними аргументами вплинути складно доволі

кстаті сам Олєжка сказав, що це найпритомніша рецензія на його текст з тих, які він коли-небудь читав, так шо реабілітовувати й не варто:)

ну, отаке - це якраз не проблема))

щось мене надто гладять за шерстю, аж незручно...

дякую, сподіваюся, що таки вгадала з характеристикою.
знаєте, я сама не люблю таких віршів теоретично, бо вони надто "прості", мене ж тягне до осучаснень та експериментів. але Романенка читала із задоволенням. запам'ятовується й "пробиває"

ну, цікавістю порталу - та. собою - ну для чого ж) нецікаво якось пишатися.

фоту якось пошукаю, добре, раз тут вже такий примус))

а чьо, у Романенка є і життєствердні речі, навіть ось сьодні цитую весь день:

" і якось люблю я усі оці
і щастя моє велике множачи
сонечко повзає по руці
сонечко - в сенсі коровка божача"

ну...я ж не автор, я таке собі створіння)

а в мене якось дивно працює(

що значить "я теж", я тобі серйозно говорю.
т.б. - ну що мені дасть фотка?)

не знаю.. воно якось довго з'являється - відповідь. маю на увазі
і не можна зрозуміти, є вона чи ні, і це швидкість чи глюк

фотку? лякати людей??)))

але дякую...за докори у т.ч.

кльова рецензія, ага -)
хочеться прочитати книжку, хоч я й встиг її прочитати вже О: -)

Потужна рецензія! Авторці - респект!