Прекрасна рецензія, дуже дякую.

ну, ще є проблема віднайти час, правда, це вже технічна проблема, другий крок після принципової згоди сторін (ну, якщо обидві сторони згідні))

класний підхід, але потребує певного характеру, чи не та?
ну, в мене, нахлєбниці, було б кілька питань - як, по-перше, дізнатися про якісність чи неякісність себе як автора. ну і я як виникають загалом "приводи" для втрапляння на акції - "вазьмітє мєня я харошая"?)))

не знаю, можливо, цю розмову треба було б звідси виокремити в більш затишне "помешкання"

а як можна змусити знати про себе? от цього я, до речі, не розумію просто. звісно, прикладені зусилля - то но бед, але ж який механізм доведення геніальності? особливо любителям фабрікізвьозд і попкорну?и втім, я тут дуже необ'єктивна у цьому питанні, воно для мене болюче надто(

ну, обговорювана вже трохи в іншому руслі.
але щодо зірок - та завжди казатимуть, що нема, й не лише серед літераторів, хоча література - чи не найнезанедбаніша, як на мене - з точки зору уваги до неї. але ж у нас "прекрасна" ментальність,
що тяжіє до вічного самоприниження й ігнорування того, що в нас таки якимось дивом є

ні, ну чекайте. я ж не кажу, що бачу суцільні зауваження чи, недай боже, що ви мени тут критикували)у мене є свій потяг нехай не до досконалості, але до вдосконалення. і цікавість до того, як сприймають, грубо кажучи, "продукт" інші. хто чого прагне бачити. що є зайвим, а чого бракує. це ж не означає, що я кидатиму писати
чи виправлятиму все, про що мені кажуть. реально - прийму до відома, хоча це негарно канцелярно звучить. ну а "зауваження" - вважаймо, що я просто неправильно висловилась.

загалом цікавий у нас діалог виходить)

ритм класний, тут я навіть і не пробуватиму заперечувати. рими - ну, тут в мене у їх оцінці, у сприйнятті, є домішки власно-смакові, тому я не дуже люблю оцінювати рими - звісно, окрім випадків, коли ясно, що, яким би не був смак читача, рими як такої не має (про всяк випадок: то я абстрактно кажу, не подумайте).

зауваження це прийму до відома. єдине, що хочу сказати - я, в принципі, свідомо намагалася не надто "влізати" в літературознавчий аналіз. аби не переобтяжувати. бо є різниця між рецензією, мета якої - схарактеризувати збірку, дати зрозуміти, чи варто її читати, яка вона приблизно, і між рецензією, що має на меті професійний аналіз, оцінку стилістики і т.і. можливо, тут я не маю рації - лише думка.

рецензія дуже змістовно характеризує образність поезії Романенка, але от про його бездоганну техніку віршування - ні слова. Поспішаю заявити, як філолог, що ця техніка - ну просто кайф-морожено. Зверніть увагу на рими. Що з чим римується. Гляньте на ритм, який тільки на перший погляд є кострубатим, але закономірність і виваженість тої кострубатості насторожує. Грамотність поєднання словосполучень, відмінки "на межі", рідкісні, але законні маловживані слова і вирази вимальовують загальну картину соковитості і, водночас, екзотичності українського слова. І при цьому при всьому вірші неймовірним робом лишаються "простими"(с). Я лічьно впевнена, що цю техніку Олєжа поміняв на свою безсмертну і самовбивчу душу:)

ну.. та, логічно.
якось я однобоко подумала

я теж не розумію людей, як воліють "лише". але ж я і не про "лише".

дуже влучне зауваження!!!!

хороша рецензія має звертати увагу на книжку саме тої аудиторії, якій книга підходить - стопудово:)

пан(но) Фіш, а чого б Вам не зареєструватись, а;)?

Нарешті я запам"ятаю, що ґендерно-свідомо авторКА)))) бо Вашим знанням довіряю;)

і до речі, Наталю, якщо Вікторія хвалить - то не просто так;)

не знаю, я теж тільки одну бачив - оцю )))